Соломʼянка без Волгограда і Карла Маркса: як 26 вулиць отримали нові імен

Двадцять шість вулиць, провулків і проспектів Соломʼянського району Києва впродовж 2022–2024 років змінили свої назви. Зникли Волгоградська, Брянська, Дніпропетровська, Калінінградська та інші топоніми, що роками відтворювали на карті міста логіку радянської і російської присутності. Натомість зʼявилися імена, які ця карта давно мала носити.

Чому саме зараз

Процес дерусифікації топоніміки в Україні розпочався ще після 2014 року, але саме повномасштабне вторгнення 24 лютого 2022 року зробило його невідкладним. Повномасштабна війна Росії спровокувала стійку потребу позбутися будь-яких звʼязків з агресором у публічному просторі. Назви вулиць - це не просто адреси. Це щоденний текст міста, який читають мешканці, і він або підтверджує ідентичність, або суперечить їй.

У Соломʼянському районі під перейменування підпали назви кількох категорій: топоніми, повʼязані з російськими містами (Волгоградська, Брянська, Донський провулок), радянські ідеологічні назви (вулиця Карла Маркса, Колективізації, Комсомольська, Героїв Війни), а також назви, що нагадували про конкретних радянських і російських діячів.

Як підбирали нові назви

Новим назвам намагалися надати змісту, а не просто прибрати радянське, а поставити натомість щось значуще. Серед чотирьох категорій, до яких потрапили перейменовані вулиці Соломʼянки: особи, військові герої, географія та символи.

Частина вулиць отримала імена людей, безпосередньо повʼязаних з Україною та Києвом: письменник діаспори Василь Барка, піаністка й громадська діячка Софія Галечко, перекладач із 33 мов Григорій Кочур. Інші названо на честь тих, чиї долі виявилися трагічно переплетені з українською історією, зокрема Августин Волошин, президент Карпатської України, розстріляний НКВС у 1939 році, або американський історик Джеймс Мейс, який довів геноцидний характер Голодомору і попросив поховати його в Києві.

Окрема категорія, це герої повномасштабного вторгнення. Вулиця Ватутіна стала вулицею Територіальної оборони, на честь добровольців перших днів. Мічуріна - вулицею Морських піхотинців. Вулиця Каблукова стала носити імʼя Віталія Скакуна - підривника, який підірвав міст разом із собою, щоб зупинити колону танків 24 лютого 2022 року.

Географічні перейменування також були осмисленими: Брянська стала Богодухівською - на честь містечка на Харківщині, де в 2022 році точилися бої. Попаснянський провулок залишив памʼять про місто на Луганщині, яке витримало жорстокі бої перед окупацією. Сєверськодонецький провулок про місто, де тривали одні з найжорстокіших боїв весни-літа 2022-го.

Як це вирішувалося разом із киянами

Процес деколонізації міської топоніміки не міг відбуватись без урахування громадської думки, тому міська влада попередньо зібрала пропозиції, а потім провела рейтингове електронне голосування щодо перейменувань міських обʼєктів.

Голосування за перейменування вулиць, площ та провулків Києва було у застосунку «Київ Цифровий». Українці обирали нові назви замість тих, що пов'язані з СРСР, Росією та її сателітами. На голосування винесли 296 міських обʼєктів, і загалом було отримано 6,5 мільйона голосів.

Тобто кияни не просто отримали рішення зверху, а їм запропонували варіанти і дали право вибору. До рейтингового електронного голосування увійшли 296 обʼєктів, відібраних експертною комісією, а остаточне рішення депутати приймали вже на основі результатів голосування та експертних висновків.

Що це означає для мапи міста

Соломʼянка - це один із найбільших районів Києва, і 26 перейменувань тут це не незначна зміна. Це переписування щоденного маршруту: таблички на будинках, зупинки, адреси в документах, орієнтири у розмовах. Процес адаптації для мешканців завжди непростий. Але нові назви вулиць це не просто топографія. Це вибір того, чиїми іменами місто хоче говорити про себе. І Соломʼянка, схоже, вже знає відповідь.